Авторка – партнерка, адвокатка Вероніка Сметюх
Кабінетом Міністрів України 07 січня 2026 року подано до Верховної Ради України проєкт Трудового кодексу України, підготовлений Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства. Основна мета запропонованого документу – комплексно оновити правила праці та замінити застарілу базу трудового законодавства, сформовану ще у 1971 році.
Зміна Трудового кодексу є частиною євроінтеграційних зобов’язань України та наближення до європейських стандартів у сфері праці. Проєкт передбачає імплементацію понад 30 директив ЄС, зокрема щодо робочого часу, прозорих і передбачуваних умов праці, поєднання роботи та сімейних обов’язків, охорони праці та інших напрямів.
Проєкт Трудового кодексу включає, зокрема:
1. ЦИФРОВІЗАЦІЮ трудових відносин, прирівнювання електронних документів до паперових та можливість укладення трудового договору в електронній формі.
2. СИСТЕМАТИЗАЦІЮ та розширення видів трудових договорів, щоб легалізувати формати роботи, які вже використовуються на ринку, зокрема, передбачається 9 видів трудових договорів:
3. ЗАПРОВАДЖЕННЯ чітких ознак трудових відносин для зменшення правової невизначеності та тінізації.
4. ПРОЗОРИЙ ПІДХІД до визначення мінімальної заробітної плати, зокрема погодинного та місячного виміру і формули розрахунку, узгодженої з міжнародними стандартами.
5. ПЕРЕХІД інспекції праці на РИЗИК-ОРІЄНТОВАНУ МОДЕЛЬ з фокусом на запобігання порушенням, захист життя та здоров’я працівників.
Запропоноване оновлення КЗпП має систематизувати гарантії та правила їх застосування, кодифікувати сучасні формати зайнятості та зробити правила внутрішнього трудового розпорядку більш передбачуваними для працівника. Для роботодавців проєкт зменшує правову невизначеність у застосуванні норм, оновлює підходи до оформлення трудових відносин і врегульовує процедури так, щоб знизити кількість спірних ситуацій і витрати на їх врегулювання.
Парламентський розгляд проєкту Трудового кодексу у першому читанні запустить процедуру подальшого опрацювання документа. Після першого читання народні депутати матимуть можливість подати поправки, і в межах підготовки до другого читання відбуватимуться фахові дискусії в парламенті. Профільне Міністерство ж має бути готовим до професійного обговорення з народними депутатами, соціальними партнерами, бізнесом та експертним середовищем у межах парламентської процедури.
